CКИРДА В.В. МУЗЕЙ АРХЕОЛОГІЇ ТА ЕТНОГРАФІЇ СЛОБІДСЬКОЇ УКРАЇНИ ХНУ ІМЕНІ В.Н. КАРАЗІНА: ІСТОРІЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
1 декабря 2007. Разместил: admin
CКИРДА В.В. МУЗЕЙ АРХЕОЛОГІЇ ТА ЕТНОГРАФІЇ СЛОБІДСЬКОЇ УКРАЇНИ ХНУ ІМЕНІ В.Н. КАРАЗІНА: ІСТОРІЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Поштовхом до початку археологічних досліджень та створення колекції старожитностей в Харківському університеті став університетський статут 1804 р. Відповідно до цього документу на університети було покладено справу завідування та керування усіма існуючими в регіоні учбовими закладами. При університеті існував особливий училищний комітет, який складався з професорів, обраних радою. З їх числа призначалися так звані візитатори для огляду гімназій та училищ. Їм надавалися особливі інструкції згідно з якими вони зобов’язувалися подавати докладні звіти про результати ревізій. Основу цих звітів складали свідоцтва про стан учбових закладів, учбової справи тощо. Але деякі візитатори не обмежувалися такими рамками: вони надавали характеристику відвідуваних ними місць та опікувалися придбанням для університету нумізматичних та археологічних речей.
У 1807 р. перший ректор Харківського університету, проф. І.С. Рижський та проф. І.Т. Тимковський були відряджені для ревізії училищ (перший – до Новоросійського краю, а другий – до Воронежу). Дев’ятий пункт інструкції, якого вони мали керуватися, мав такий зміст: „Как места Харьковского округа, по которым проезжать вам следует, содержат в себе многие исторические памятники, как то: камни в фигурах, камни с надписями, надписи на зданиях, развалины, монеты, медали и иные древние изделия, то, пользуясь случаем, открывать и находить их и собирать о них сведения; можете достойнейшие из удобопереносимых приторговать, или по усмотрению и покупать для кабинета сего университета, для чего отпускается 300 рублей”.
Проф. І.Т. Тимковський привіз до університету речі, які пожертвували воронезькі колекціонери (залізну сокиру з срібними насічками та колекцію монет, яка складалася зі 120 іноземних та російських монет).
З особливою відповідальністю до виконання пункту 9 інструкції поставився проф. І.С. Ризький. Він не лише купував колекції, але й сам безпосередньо займався їх пошуком. Ним була доставлена до університету колекція, зібрана на всесвітньо відомому Ольвійському городищі, яка складалася з цілих керамічних виробів, їх фрагментів, мідяних та срібних монет та інших цікавих речей.
Всі ці речі були передані до кабінету старожитностей та нумізматичного кабінету Харківського університету і започаткували створення колекції майбутнього археологічного музею при університеті.
У 1835 р. зазначені кабінети склали Музей витончених мистецтв та старожитностей. Колекція продовжила поповнюватися завдяки пожертвуванням та нечисленними археологічними дослідженнями. Як відомо, свого часу до університету потрапила величезна нумізматична колекція князів Радзівілів.
Піднесення археологічної науки в Харківському університеті пов’язано з ім’ям видатного науковця та громадського діяча – проф. Д.І. Багалія. Завдяки цьому – зростає і археологічна колекція Музею витончених мистецтв та старожитностей. Найголовнішою заслугою Д.І. Багалія стало створення археологічної наукової школи при Харківському університеті, до складу якої війшли: О.М. Покровський, В.Є. Данилевич, О.С. Федоровський та інші.
Археологічна колекція музею особливо зростає під час підготовки ХП Археологічного з’їзду, який проходив у Харкові в 1902 р. Це була перша наукова конференція в нашому місті. Завдяки проведенню напередодні цього наукового форуму масштабних археологічних розкопок, в яких брали участь не лише харківські вчені, а й провідні науковці Києва, Москви та інших міст держави, було відкрито чотири археологічні культури (ямна, катакомбна, зрубна та салтівська) та зібрано величезну кількість артефактів. Ці матеріали, а також приватні колекції, які були передані в цей час університету стали основою виставки, присвяченої ХП Археологічному з’їзду. Виставка користувалася великою популярністю у харків’ян та гостей міста. За два тижні, що вона працювала, її відвідали понад 30 тис. чоловік. Після цього – всі матеріали виставки перейшли до фондів Музею витончених мистецтв та старожитностей Харківського університету, що дало змогу створити при ньому окремий археологічний відділ.
В 1920 р. після реорганізацїї університету археологічна колекція стала окремим музеєм, який отримав статус міського. З цього часу та протягом більше десяти років Харківським археологічним музеєм керував видатний український археолог О.С. Федоровський. Співробітники музею, серед яких можна відзначити О.О. Потапова, М.К. Фукс, І.М. Луцкевича, проводили значні археологічні розкопки та розвідки на Харківщині та прилеглій до неї території. Отримані в цей час матеріали стали основою для написання циклу наукових праць та послугували для створення потужної експозиції. До речі, музей надавав і науково-методичну допомогу іншим музеям, в яких зберігалися значні археологічні колекції: наприклад, Ізюмському краєзнавчому музею під керівництвом М.В. Сібільова. До речі, в цей час у музеї працювала і видатна художниця Зінаїда Серебрякова. За твердженнями фахівців музейної справи того часу, Харківський археологічний музей був кращим серед музеїв подібного профілю не лише в Україні.
Нажаль, в роки Другої світової війни колекція музею, який з поверненням до Харкова університету перейшов знову під його юрисдикцію, - зазнала значних втрат. Але майже одразу після закінчення війни археологи університету (С.А. Семенов-Зусер, К.Е. Гриневич та Б.А. Шрамко) почали проводити маштабні археологічні розкопки. З того часу і до наших днів працівники університету щорічно проводять п’ять-шість археологічних експедицій, матеріали яких переходять до фондів університетського музею.
У 1998 р., згідно наказу ректора, при Харківському університеті на базі існуючої коллекції старожитностей був створений Музей археології та етнографії Слобідської України (МАЭСУ).
Колекція МАЕСУ в даний час складає більш 15 000 одиниць зберігання основного фонду. Серед наявних матеріалів: кераміка та артефакти з кольорового металу, вироби із заліза та текстиль, ювелірні вироби та камінь. У фондах музею – найбільші в країні збірки пам’яток скіфської та салтівськой культур. Зазначимо, що жоден в Україні вузівський музей не має таких унікальних фондів!
Колекції МАЕСУ значно розширилися завдяки невтомній праці археологів університету, серед яких треба особливо відзначити заслуженого діяча науки, почесного громадянина міста Харків проф. Б.А. Шрамка, заслуженого діяча науки проф. В.І. Кадєєва, заслуженого діяча науки проф. В.К. Міхеєва.
В наші дні співробітники МАЕСУ працюють в чотирьох археологічних експедиціях на теренах України.
Матеріали фондів та наукового архіву МАЕСУ стали основою для написання 3 докторських, 16 кандидатських дисертацій, величезної кількості курсових та дипломних робіт, а також публікацій різного рівня. Лише співробітниками музею, що працюють на сьогодні, видано близько 200 наукових, науково-методичних та науково-популярних праць в виданнях України та зарубіжжя.
При музеї на початку 70-х рр. ХХ ст. була створена перша в СРСР Лабораторія спектрального аналізу археологічного металу, що допомагала дослідникам всієї країни. Продовженням цього напрямку є сьогоднішня музейна Лабораторія експериментальної археології та природничих методів дослідження археологічного матеріалу, роботи якої в галузі дослідження археологічного текстилю добре відомі колегам України та світу. Іншим актуальним напрямком є всебічне вивчення давньої етнічної історії України.
З 1998 р. МАЕСУ проводить широку виставкову діяльність: щорічно проводяться виставки результатів польового сезону, присвячені діяльності видатних харківських археологів. Проте найбільшими проектами Музею за декілька останніх сім років стали виставки:
• «Скарби салтовськой культури. 100 років дослідження» (2002 р.) – яка стала спільним проектом з «АВЭКом»,
• виставка, приурочена до «Днів грецької культури в Харкові» (2003 р.) – спільно з Харківським міським грецьким товариством «Геліос».
Особливо треба зазначити, що високий науковий та музейно-методичний рівень МАЕСУ дозволив йому стали учасником і важливих міжнародних проектів. Наприклад, спільного українського-голадського проекту, що проходить під патронатом К. Ющенко: “МАТРА: музеї України. Час змін”.
Музей є власником одного з перших музейних сайтів України, що робить його піонером в цій іноваційній галузі (створений в 2002 р, модернізований в 2007 р.).
Головне завдання, яке на сьогодні стоїть перед МАЕСУ, - це створення нової постійно діючої експозиції, яка дозволить харків’янам та гостям міста повною мірою представити ті неперевершені історичні багатства, які зберігаються в нашій університетській колекції.
Музей археології та етнографії Слобідської України започатковує нову рейтингову акцію: присудження звання почесних співробітників Музею археології та етнографії Слобідської України Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, що покликане зміцнити авторитет МАЕСУ; сприяти залученню до діяльності МАЕСУ високопрофесійних фахівців; підтримувати зв’язки між спеціалістами різних поколінь; заохочувати діяльність найбільш авторитетних та активних науковців в роботі МАЕСУ.
Сьогодні такі дипломи вручаються:
Професору В.І. Кадєєву,
Професору В.К. Міхєєву,
Доценту Б.П. Зайцеву.
Ознайомитися з «ПОЛОЖЕННЯМ ПРО ПОЧЕСНИХ СПІВРОБІТНИКІВ МУЗЕЮ АРХЕОЛОГІЇ ТА ЕТНОГРАФІЇ СЛОБІДСЬКОЇ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ В.Н. КАРАЗІНА.»
Користоуючись нагодою, хочу висловити слова великої подяки меценатам, що допомогли МАЕСУ в підготовці до святкування 200-річчя коллекцій музею:
Сасу Ігорю Олександровичу та ТОВ «Логос-Промсервіс»,
Шрамко Ірині Борисівні та ДП ОАСУ «Слобідська археологічна служба»,
Дмітрієву Валерію Олександровичу.
Мультимедійне доповнення докладу.
Поштовхом до початку археологічних досліджень та створення колекції старожитностей в Харківському університеті став університетський статут 1804 р. Відповідно до цього документу на університети було покладено справу завідування та керування усіма існуючими в регіоні учбовими закладами. При університеті існував особливий училищний комітет, який складався з професорів, обраних радою. З їх числа призначалися так звані візитатори для огляду гімназій та училищ. Їм надавалися особливі інструкції згідно з якими вони зобов’язувалися подавати докладні звіти про результати ревізій. Основу цих звітів складали свідоцтва про стан учбових закладів, учбової справи тощо. Але деякі візитатори не обмежувалися такими рамками: вони надавали характеристику відвідуваних ними місць та опікувалися придбанням для університету нумізматичних та археологічних речей.
У 1807 р. перший ректор Харківського університету, проф. І.С. Рижський та проф. І.Т. Тимковський були відряджені для ревізії училищ (перший – до Новоросійського краю, а другий – до Воронежу). Дев’ятий пункт інструкції, якого вони мали керуватися, мав такий зміст: „Как места Харьковского округа, по которым проезжать вам следует, содержат в себе многие исторические памятники, как то: камни в фигурах, камни с надписями, надписи на зданиях, развалины, монеты, медали и иные древние изделия, то, пользуясь случаем, открывать и находить их и собирать о них сведения; можете достойнейшие из удобопереносимых приторговать, или по усмотрению и покупать для кабинета сего университета, для чего отпускается 300 рублей”.
Проф. І.Т. Тимковський привіз до університету речі, які пожертвували воронезькі колекціонери (залізну сокиру з срібними насічками та колекцію монет, яка складалася зі 120 іноземних та російських монет).
З особливою відповідальністю до виконання пункту 9 інструкції поставився проф. І.С. Ризький. Він не лише купував колекції, але й сам безпосередньо займався їх пошуком. Ним була доставлена до університету колекція, зібрана на всесвітньо відомому Ольвійському городищі, яка складалася з цілих керамічних виробів, їх фрагментів, мідяних та срібних монет та інших цікавих речей.
Всі ці речі були передані до кабінету старожитностей та нумізматичного кабінету Харківського університету і започаткували створення колекції майбутнього археологічного музею при університеті.
У 1835 р. зазначені кабінети склали Музей витончених мистецтв та старожитностей. Колекція продовжила поповнюватися завдяки пожертвуванням та нечисленними археологічними дослідженнями. Як відомо, свого часу до університету потрапила величезна нумізматична колекція князів Радзівілів.
Піднесення археологічної науки в Харківському університеті пов’язано з ім’ям видатного науковця та громадського діяча – проф. Д.І. Багалія. Завдяки цьому – зростає і археологічна колекція Музею витончених мистецтв та старожитностей. Найголовнішою заслугою Д.І. Багалія стало створення археологічної наукової школи при Харківському університеті, до складу якої війшли: О.М. Покровський, В.Є. Данилевич, О.С. Федоровський та інші.
Археологічна колекція музею особливо зростає під час підготовки ХП Археологічного з’їзду, який проходив у Харкові в 1902 р. Це була перша наукова конференція в нашому місті. Завдяки проведенню напередодні цього наукового форуму масштабних археологічних розкопок, в яких брали участь не лише харківські вчені, а й провідні науковці Києва, Москви та інших міст держави, було відкрито чотири археологічні культури (ямна, катакомбна, зрубна та салтівська) та зібрано величезну кількість артефактів. Ці матеріали, а також приватні колекції, які були передані в цей час університету стали основою виставки, присвяченої ХП Археологічному з’їзду. Виставка користувалася великою популярністю у харків’ян та гостей міста. За два тижні, що вона працювала, її відвідали понад 30 тис. чоловік. Після цього – всі матеріали виставки перейшли до фондів Музею витончених мистецтв та старожитностей Харківського університету, що дало змогу створити при ньому окремий археологічний відділ.
В 1920 р. після реорганізацїї університету археологічна колекція стала окремим музеєм, який отримав статус міського. З цього часу та протягом більше десяти років Харківським археологічним музеєм керував видатний український археолог О.С. Федоровський. Співробітники музею, серед яких можна відзначити О.О. Потапова, М.К. Фукс, І.М. Луцкевича, проводили значні археологічні розкопки та розвідки на Харківщині та прилеглій до неї території. Отримані в цей час матеріали стали основою для написання циклу наукових праць та послугували для створення потужної експозиції. До речі, музей надавав і науково-методичну допомогу іншим музеям, в яких зберігалися значні археологічні колекції: наприклад, Ізюмському краєзнавчому музею під керівництвом М.В. Сібільова. До речі, в цей час у музеї працювала і видатна художниця Зінаїда Серебрякова. За твердженнями фахівців музейної справи того часу, Харківський археологічний музей був кращим серед музеїв подібного профілю не лише в Україні.
Нажаль, в роки Другої світової війни колекція музею, який з поверненням до Харкова університету перейшов знову під його юрисдикцію, - зазнала значних втрат. Але майже одразу після закінчення війни археологи університету (С.А. Семенов-Зусер, К.Е. Гриневич та Б.А. Шрамко) почали проводити маштабні археологічні розкопки. З того часу і до наших днів працівники університету щорічно проводять п’ять-шість археологічних експедицій, матеріали яких переходять до фондів університетського музею.
У 1998 р., згідно наказу ректора, при Харківському університеті на базі існуючої коллекції старожитностей був створений Музей археології та етнографії Слобідської України (МАЭСУ).
Колекція МАЕСУ в даний час складає більш 15 000 одиниць зберігання основного фонду. Серед наявних матеріалів: кераміка та артефакти з кольорового металу, вироби із заліза та текстиль, ювелірні вироби та камінь. У фондах музею – найбільші в країні збірки пам’яток скіфської та салтівськой культур. Зазначимо, що жоден в Україні вузівський музей не має таких унікальних фондів!
Колекції МАЕСУ значно розширилися завдяки невтомній праці археологів університету, серед яких треба особливо відзначити заслуженого діяча науки, почесного громадянина міста Харків проф. Б.А. Шрамка, заслуженого діяча науки проф. В.І. Кадєєва, заслуженого діяча науки проф. В.К. Міхеєва.
В наші дні співробітники МАЕСУ працюють в чотирьох археологічних експедиціях на теренах України.
Матеріали фондів та наукового архіву МАЕСУ стали основою для написання 3 докторських, 16 кандидатських дисертацій, величезної кількості курсових та дипломних робіт, а також публікацій різного рівня. Лише співробітниками музею, що працюють на сьогодні, видано близько 200 наукових, науково-методичних та науково-популярних праць в виданнях України та зарубіжжя.
При музеї на початку 70-х рр. ХХ ст. була створена перша в СРСР Лабораторія спектрального аналізу археологічного металу, що допомагала дослідникам всієї країни. Продовженням цього напрямку є сьогоднішня музейна Лабораторія експериментальної археології та природничих методів дослідження археологічного матеріалу, роботи якої в галузі дослідження археологічного текстилю добре відомі колегам України та світу. Іншим актуальним напрямком є всебічне вивчення давньої етнічної історії України.
З 1998 р. МАЕСУ проводить широку виставкову діяльність: щорічно проводяться виставки результатів польового сезону, присвячені діяльності видатних харківських археологів. Проте найбільшими проектами Музею за декілька останніх сім років стали виставки:
• «Скарби салтовськой культури. 100 років дослідження» (2002 р.) – яка стала спільним проектом з «АВЭКом»,
• виставка, приурочена до «Днів грецької культури в Харкові» (2003 р.) – спільно з Харківським міським грецьким товариством «Геліос».
Особливо треба зазначити, що високий науковий та музейно-методичний рівень МАЕСУ дозволив йому стали учасником і важливих міжнародних проектів. Наприклад, спільного українського-голадського проекту, що проходить під патронатом К. Ющенко: “МАТРА: музеї України. Час змін”.
Музей є власником одного з перших музейних сайтів України, що робить його піонером в цій іноваційній галузі (створений в 2002 р, модернізований в 2007 р.).
Головне завдання, яке на сьогодні стоїть перед МАЕСУ, - це створення нової постійно діючої експозиції, яка дозволить харків’янам та гостям міста повною мірою представити ті неперевершені історичні багатства, які зберігаються в нашій університетській колекції.
Музей археології та етнографії Слобідської України започатковує нову рейтингову акцію: присудження звання почесних співробітників Музею археології та етнографії Слобідської України Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, що покликане зміцнити авторитет МАЕСУ; сприяти залученню до діяльності МАЕСУ високопрофесійних фахівців; підтримувати зв’язки між спеціалістами різних поколінь; заохочувати діяльність найбільш авторитетних та активних науковців в роботі МАЕСУ.
Сьогодні такі дипломи вручаються:
Професору В.І. Кадєєву,
Професору В.К. Міхєєву,
Доценту Б.П. Зайцеву.
Ознайомитися з «ПОЛОЖЕННЯМ ПРО ПОЧЕСНИХ СПІВРОБІТНИКІВ МУЗЕЮ АРХЕОЛОГІЇ ТА ЕТНОГРАФІЇ СЛОБІДСЬКОЇ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ В.Н. КАРАЗІНА.»
Користоуючись нагодою, хочу висловити слова великої подяки меценатам, що допомогли МАЕСУ в підготовці до святкування 200-річчя коллекцій музею:
Сасу Ігорю Олександровичу та ТОВ «Логос-Промсервіс»,
Шрамко Ірині Борисівні та ДП ОАСУ «Слобідська археологічна служба»,
Дмітрієву Валерію Олександровичу.
Мультимедійне доповнення докладу.