НАЦІОНАЛЬНОМУ АРХІТЕКТУРНО-ІСТОРИЧНОМУ ЗАПОВІДНИКУ «ЧЕРНІГІВ СТАРОДАВНІЙ» – 40 РОКІВ!
26 октября 2007. Разместил: admin
КРУПА Т. НАЦІОНАЛЬНОМУ АРХІТЕКТУРНО-ІСТОРИЧНОМУ ЗАПОВІДНИКУ «ЧЕРНІГІВ СТАРОДАВНІЙ» – 40 РОКІВ!
Чернігів.
Тільки це саме слово здатне навіть тому, хто зовсім не вивчав історії, навіяти спогади про героїчне минуле Східної Європи.
А з точки зору фахівця-історика – це слово майже сакральне!
Cеред міст України Чернігів посідає особливе місце, як один з найдавніших історичних та духовних центрів, в якому до нашого часу збереглися пам’ятки архітектури ХІ-ХІІІ та ХVІІ-ХІХ століть.
Тому зовсім не випадково, що саме в Чернігові в 1967 році був створений архітектурно-історичний заповідник. До складу заповідника зараз входять більше двох десятків унікальних пам'яток архітектури та історії. Зазначимо, що шість з них – це пам’ятки домонгольського періоду та, на думку фахівців, саме вони вважаються одними з найдавніших у Східній Європі.
Зараз до складу заповідника входять:
Спасо-Преображенський собор
• Спасо-Преображенський собор (діючий храм-музей). Спасо-Преображенський собор, споруджений за зразком візантійських храмів, - ровесник головного собору Київської Русі — Софії Київської. Заснований як усипальниця чернігівських князів, він зберігся до наших днів майже не перебудований.
• Ризниця (хрещальня) Спасо-Преображенського собору, XIX ст.
Борисоглібський собор.
• Борисоглібський собор. XII ст. (Музей. Будинок хорової спадщини). Борисоглібський собор, що споруджений чернігівським князем Давидом Святославовичем в XII ст., розташований поруч зі Спасо-Преображенським собором. З XVII ст. – це федеральний собор Борисоглібського монастиря, резиденція чернігівських архієпископів. Саме тут похований найвпливовіший церковний ієрарх другої половини XVII ст. та відомий письменник Лазар Баранович. В Борисоглібському храмі знаходився також і склеп з гробницею святого чудотворця чернігівського архієпископа XVII ст. Ф.Углицького, а також поховання єпископів XVIII ст. А.Дубневича та Ф.Ігнатовича.
Колегіум.
• Колегіум. XVII ст. (музей). До нашого часу зберігся будинок Чернігівського колегіуму - першого вищого навчального на Лівобережжі. Саме тут нині і розміщені: адміністрація Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», виставка ікон XVII-XIX ст., експозиція, присвячена Чернігівському колегіуму.
• Будинок полкової канцелярії. XVII ст.
• Будинок губернатора. XIX ст. (музей).
• Будинок архієпископа XVIII ст. (обласний архів).
• Будинок жіночої гімназії, к. XIX ст. (музей).
• Будинок поштової станції. XIX ст. (Укрінбанк).
• Пам'ятник О.С. Пушкіну.
• Пам'ятник Т.Г.Шевченку.
• Гармати ХVП-ХІХст.
П'ятницька церква
• П'ятницька церква XII - початку XIII ст. (діючий храм). Ще однією перлиною давньоруської архітектури є П'ятиицька церква, споруджена наприкінці XII - на початку XIII ст. біля торгової Красної площі та відроджена в наш час видатним реставратором П.Д.Барановським.
• Катерининська церква XVIII ст. (музей).
• Алея видатних земляків.
• Курган "Чорна могила" X ст.
• Комплекс Єлецького Свято-Успенського жіночого монастиря ХІ-ХVІІ ст. (діючий).
• Літературно-меморіальний музей-заповідник М.М. Коцюбинського.
• Пагорб Слави з Могилою Невідомого солдата.
• Курган «Гульбище» та «Безименний» ІХ-початок X ст.
• Троїцький монастирський комплекс ХІІ-ХІХ ст.
• Іллінська церква кінця XI - початку XII ст. (музей).
Антонієви печери
• Антонієви печери ХІ-ХІІІ ст. (музей). В 1069 році біля підніжжя славнозвісної Болдиної гори засновником Києво-Печерської лаври, ченцем Антонієм було створено печерний монастир, що добре зберігся і до нашого часу. Загальна довжина підземель – понад 350 метрів!
• Дзвіниця Іллінського монастиря.
• Ново-Антонієви печери.
Тому запрошення на наукову конференцію від Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів Стародавній» я особисто сприйняла як дуже високу честь.
Урочисте відкриття конференції.
Міжнародна наукова конференція «Старожитності Чернігово-Сіверської землі в загальноєвропейській культурній спадщині», присвячена 40-річчю створення Чернігівського національного архітектурно-історичного заповідника та 80-річчю з дня народження Андрія Антоновича Карнабіда, одного з засновників заповідника та його фондових колекцій, - відбулася в рамках VI наукових читань «Чернігівські старожитності» 8-19 жовтня 2007 року.
Тематичні напрямки, за якими працювала конференція – були надзвичайно цікавими. Вони стосувалися як суто історично-археологічних досліджень, так і питань, пов’язаних з охороною та збереженням культурної спадщини Чернігівщини.
Саме такою тематикою опікуються щоденно працівники творчого колективу заповідника: їхня праця покликана донести до пересічного відвідувача овіяну легендами історію славного Чернігова. Але найголовніше в роботі кожного музейника - це зробити все можливе, щоб зберегти для подальших поколінь дійсно бесцінні скарби історії та культури народу, краю й країни.
Тому було приємно відзначити, що заповідник є потужною структурою в системі збереження національного історико-культурного надбання Чернігівщини. Він плідно співпрацює з усіма суб’єктами, що також опікуються цими питаннями: спільно з археологами – проводить охоронні та планові розкопки; власний штат реставраторів та співпраця з коллегами інших установ – дає змогу зберегти знайдене та вціліле. Але особливо важливою (на мою власну думку, це - найголовніше) є співпраця з відділом культури та туризму міста та області. Зазначу, що результатом цієї співпраці є не тільки вагомий авторитет охоронців історичної спадщини на Чернігівщині, але й врятовані пам’ятки. З огляду на те, що я бачила на власні очі, дозволю собі зауважити, що ми, харківські історики та археологи, можемо тільки мріяти про таку співпрацю.
Відкриття нової експозиції на першому поверсі Борисоглібського собору: виступ начальника Чернігово-Сіверської археологічної експедиції, наукового співробітника Інституту археології НАН України, кандидата історичних наук - Андрія Леонидовича Казакова.
В рамках роботи конфереції відбулося вручення нагород заповіднику та його працівникам; відкриття нової експозиції на першому поверсі Борисоглібського собору; науковці мали нагоду поспілкуватися один з одним. Останнє стало для мене дуже приємним: я знайшла нових однодумців. А хіба це не чудово?
Завітайте до Чернігівського національного архітектурно-історичного заповідника!
Коштовне намисто всесвітньо відомих пам’яток, що входять до складу заповідника, не зможуть залишити байдужим нікого, а працівники установи, що є фахівцями своєї справи, - значно розширять вашу уяву історію України та світу.
Адреса заповідника:
14000, м. Чернігів, вул. Преображенська, 1
E-mail: naizchernigiv@mail.ru
Телефони для довідок: (04622) 7-44-63, 7-01-45.
Учасники археологічної секції біля Іллінської церкви та Антонієвих печер.
[I]Зі святом Вас, дорогі колеги![/I]
ХайВей
Чернігів.
Тільки це саме слово здатне навіть тому, хто зовсім не вивчав історії, навіяти спогади про героїчне минуле Східної Європи.
А з точки зору фахівця-історика – це слово майже сакральне!
Cеред міст України Чернігів посідає особливе місце, як один з найдавніших історичних та духовних центрів, в якому до нашого часу збереглися пам’ятки архітектури ХІ-ХІІІ та ХVІІ-ХІХ століть.
Тому зовсім не випадково, що саме в Чернігові в 1967 році був створений архітектурно-історичний заповідник. До складу заповідника зараз входять більше двох десятків унікальних пам'яток архітектури та історії. Зазначимо, що шість з них – це пам’ятки домонгольського періоду та, на думку фахівців, саме вони вважаються одними з найдавніших у Східній Європі.
Зараз до складу заповідника входять:
Спасо-Преображенський собор
• Спасо-Преображенський собор (діючий храм-музей). Спасо-Преображенський собор, споруджений за зразком візантійських храмів, - ровесник головного собору Київської Русі — Софії Київської. Заснований як усипальниця чернігівських князів, він зберігся до наших днів майже не перебудований.
• Ризниця (хрещальня) Спасо-Преображенського собору, XIX ст.
Борисоглібський собор.
• Борисоглібський собор. XII ст. (Музей. Будинок хорової спадщини). Борисоглібський собор, що споруджений чернігівським князем Давидом Святославовичем в XII ст., розташований поруч зі Спасо-Преображенським собором. З XVII ст. – це федеральний собор Борисоглібського монастиря, резиденція чернігівських архієпископів. Саме тут похований найвпливовіший церковний ієрарх другої половини XVII ст. та відомий письменник Лазар Баранович. В Борисоглібському храмі знаходився також і склеп з гробницею святого чудотворця чернігівського архієпископа XVII ст. Ф.Углицького, а також поховання єпископів XVIII ст. А.Дубневича та Ф.Ігнатовича.
Колегіум.
• Колегіум. XVII ст. (музей). До нашого часу зберігся будинок Чернігівського колегіуму - першого вищого навчального на Лівобережжі. Саме тут нині і розміщені: адміністрація Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», виставка ікон XVII-XIX ст., експозиція, присвячена Чернігівському колегіуму.
• Будинок полкової канцелярії. XVII ст.
• Будинок губернатора. XIX ст. (музей).
• Будинок архієпископа XVIII ст. (обласний архів).
• Будинок жіночої гімназії, к. XIX ст. (музей).
• Будинок поштової станції. XIX ст. (Укрінбанк).
• Пам'ятник О.С. Пушкіну.
• Пам'ятник Т.Г.Шевченку.
• Гармати ХVП-ХІХст.
П'ятницька церква
• П'ятницька церква XII - початку XIII ст. (діючий храм). Ще однією перлиною давньоруської архітектури є П'ятиицька церква, споруджена наприкінці XII - на початку XIII ст. біля торгової Красної площі та відроджена в наш час видатним реставратором П.Д.Барановським.
• Катерининська церква XVIII ст. (музей).
• Алея видатних земляків.
• Курган "Чорна могила" X ст.
• Комплекс Єлецького Свято-Успенського жіночого монастиря ХІ-ХVІІ ст. (діючий).
• Літературно-меморіальний музей-заповідник М.М. Коцюбинського.
• Пагорб Слави з Могилою Невідомого солдата.
• Курган «Гульбище» та «Безименний» ІХ-початок X ст.
• Троїцький монастирський комплекс ХІІ-ХІХ ст.
• Іллінська церква кінця XI - початку XII ст. (музей).
Антонієви печери
• Антонієви печери ХІ-ХІІІ ст. (музей). В 1069 році біля підніжжя славнозвісної Болдиної гори засновником Києво-Печерської лаври, ченцем Антонієм було створено печерний монастир, що добре зберігся і до нашого часу. Загальна довжина підземель – понад 350 метрів!
• Дзвіниця Іллінського монастиря.
• Ново-Антонієви печери.
Тому запрошення на наукову конференцію від Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів Стародавній» я особисто сприйняла як дуже високу честь.
Урочисте відкриття конференції.
Міжнародна наукова конференція «Старожитності Чернігово-Сіверської землі в загальноєвропейській культурній спадщині», присвячена 40-річчю створення Чернігівського національного архітектурно-історичного заповідника та 80-річчю з дня народження Андрія Антоновича Карнабіда, одного з засновників заповідника та його фондових колекцій, - відбулася в рамках VI наукових читань «Чернігівські старожитності» 8-19 жовтня 2007 року.
Тематичні напрямки, за якими працювала конференція – були надзвичайно цікавими. Вони стосувалися як суто історично-археологічних досліджень, так і питань, пов’язаних з охороною та збереженням культурної спадщини Чернігівщини.
Саме такою тематикою опікуються щоденно працівники творчого колективу заповідника: їхня праця покликана донести до пересічного відвідувача овіяну легендами історію славного Чернігова. Але найголовніше в роботі кожного музейника - це зробити все можливе, щоб зберегти для подальших поколінь дійсно бесцінні скарби історії та культури народу, краю й країни.
Тому було приємно відзначити, що заповідник є потужною структурою в системі збереження національного історико-культурного надбання Чернігівщини. Він плідно співпрацює з усіма суб’єктами, що також опікуються цими питаннями: спільно з археологами – проводить охоронні та планові розкопки; власний штат реставраторів та співпраця з коллегами інших установ – дає змогу зберегти знайдене та вціліле. Але особливо важливою (на мою власну думку, це - найголовніше) є співпраця з відділом культури та туризму міста та області. Зазначу, що результатом цієї співпраці є не тільки вагомий авторитет охоронців історичної спадщини на Чернігівщині, але й врятовані пам’ятки. З огляду на те, що я бачила на власні очі, дозволю собі зауважити, що ми, харківські історики та археологи, можемо тільки мріяти про таку співпрацю.
Відкриття нової експозиції на першому поверсі Борисоглібського собору: виступ начальника Чернігово-Сіверської археологічної експедиції, наукового співробітника Інституту археології НАН України, кандидата історичних наук - Андрія Леонидовича Казакова.
В рамках роботи конфереції відбулося вручення нагород заповіднику та його працівникам; відкриття нової експозиції на першому поверсі Борисоглібського собору; науковці мали нагоду поспілкуватися один з одним. Останнє стало для мене дуже приємним: я знайшла нових однодумців. А хіба це не чудово?
Завітайте до Чернігівського національного архітектурно-історичного заповідника!
Коштовне намисто всесвітньо відомих пам’яток, що входять до складу заповідника, не зможуть залишити байдужим нікого, а працівники установи, що є фахівцями своєї справи, - значно розширять вашу уяву історію України та світу.
Адреса заповідника:
14000, м. Чернігів, вул. Преображенська, 1
E-mail: naizchernigiv@mail.ru
Телефони для довідок: (04622) 7-44-63, 7-01-45.
Учасники археологічної секції біля Іллінської церкви та Антонієвих печер.
[I]Зі святом Вас, дорогі колеги![/I]
ХайВей