Американський досвід – у музей

Іван Шепа вирішив втілити побачене і почуте у районному музеї!

Невтомний і всюдисущій директор музею Берегівщини Іван Шепа нещодавно повернувся з поїздки у Сполучені Штати Америки.
Їздив він туди не для розваг чи туризму, а по більш важливій справі: йому пощастило стати учасником програми "Громадські
зв’язки" за якою 10 працівників закарпатських музеїв мали можливість три тижні стажуватись в гостях у своїх американських колег.
Утім зараз каже, що час промайнув непомітно і повертатися додому не дуже хотілося. Але мусив - адже саме цими днями директору
музею (який був буквально по крихтам відновлено завдяки енергії Івана Івановича) виповнилося 50 років. А святкувати такий ювілей
потрібно у рідних стінах у сімейному та дружньому колі.


У музеї бейсболу (м. Луісвілль)

"Найкращим подарунком долі для мене стала саме ця незбутня подорож, - ділиться враженнями Іван Шепа. - Я навіть очікувати не
міг, що на ювілей для мене буде чекати такий сюрприз. Адже якщо де і побудували комунізм - то це в Америці!" Звісно це сказано
більше жартома, але музейного фаната з Берегова справді вразив підхід американців до збереження власної історії та традицій.
Закарпатців у Луісвіллі (в якому, до речі, мешкає 1,5 мільйони чоловік) прийняли дуже тепло. І одразу розселили по приватних
домівках, де їх зустріли привітні господарі. Виявляється це волонтери пенсійного віку, які таким чином долучаються до
громадського життя своєї країни. Іван Шепа та працівник ужгородського музею Павло Федака потрапили до родини Еда та Лінди
Рунден. Звісно перший час виникли мовні бар’єри, але вже через кілька годин спілкування стало зрозумілим, що спільну мову
знайдено. Подружжя Рунден виховали трьох прийомних дітей, допомогли здобути їм освіту і тепер залишилися жити самі у
великому будинку. Тому і вирішили займатися волонтерством - щось робити для свого штату безкоштовно, але з користю.
Приймаючі українців, вони і годували їх, і навіть вранці щодня відвозили гостей на власній машині на чергову екскурсію чи інший
захід, передбачений програмою. А вона була доволі насиченою. «За весь час перебування ми відвідали більше ніж 30 музеїв у трьох
американських штатах - Кентуккі, Огайо та Індіана», - розповідає Іван Шепа.
Одним з перших побачених групою музеїв був центр присвячений історії життя видатного боксера Кассіуса Клея, відомого як
Мохаммед Алі. Виявляється, що збудували його за кошти самого спортсмена та меценатів на місці колишнього старого будиночку,
де і народився сам чемпіон світу. Але тепер це шикарний палац. Найбільше вразили там застосування сучасної аудіо і відео -
технологій для досягнення потрібного ефекту присутності для відвідувачів. Наприклад, у середині зали розташований справжній
ринг, а в ньому - великий телеекран, де можна продивитися найцікавіші бої за участі Мохаммеда Алі. А про те як відомого
городянина шанують у самому Луісвіллі свідчить хоча б те, що одна з вулиць на березі річки носить ім’я людини, яка не пішла у
небуття, але вже прославила своє рідне місто на весь світ.


Американські дядьки люблять погратися у війну між Півднем та Північчю

Вразив Івана Шепу музей азбуки для сліпих (American Printing House For The Blind). Вигадав цю абетку французький вчений Луїз
Брайль у 1837 році. Кожна буква у ній являє собою декілька випуклих точок. Під час читання слабозрячі ніби грають на папері, а
насправді складають букви у слова. Тепер для людей з поганим зором видають не тільки книги, а й компакт-диски з будь-якою
потрібною інформацією. А серед перших експонатів музею - патефон з платівками 1920-х років. Серед найсучасніших - прилад для
роботи з комп’ютером. Тепер в Америці сліпі можуть користуватися навіть Інтернетом.
В арт-музеї Луісвілла - безліч шедеврів світового живопису, в тому числі безцінні полотна Пітера Пауля Рубенса. Але увага
закарпатських музейників зосередилась чомусь на першому поверсі цього закладу. Там виявляється діє миттєва художня школа для
дітей. Поки їх батьки блукають по залам з "нудними" експонатами, їх нащадки отримують ази малювання і таким чином також
долучаються до шанування мистецтва. Особливо дітям подобається робити копії з відомих всім картин.
А ще Іван Шепа відшукав у художній галереї залу присвячену першому почесному громадянину Берегова - Лайошу Кошуту,
видатному діючу угорської революції. Після її придушення 11 вересня 1851 року Кошут емігрував у Англію, а згодом - до США, де
створив Угорський уряд в екзилі. У Луісвіллі знаходиться декілька особистих речей відомого угорця.
Про інші американські музеї, які побачила закарпатьска делегація можна розповідати ще довго. Наприклад, музей-заповідник - одна
з найбільших печер у світі зі сталактитами завдовжки 310 міль. Або музей-акваріум - тут зібрана майже вся живність річки Огайо.
"Кожна зала справляє незбутнє враження, - каже Іван Шепа. - Всюди застосовують якісь спецефекти. Заходиш в одну - тут співають
пташки, в другій - якісь інші звуки природи".
Деяке з побаченого і почутого в Америці Іван Шепа планує запровадити у нашому районному музеї. По-перше, - це створення
веб-сторінки музею. А ще скоро розповідати про цікаві експонати у закладі буде … аудіогід. Це спеціальний пристрій на основі
MP3-плеєра. На аудіоносії буде записано розповідь на англійській, німецькій, угорській та українській мовах. Достатньо буде тільки
надіти навушники і увімкнути його і рухатись по вказівниках, розташованих на шляху. Тож для іноземних туристів не потрібно буде
користуватися послугами перекладача. Всі ці новинки Іван Шепа мають з’явитися у музеї Берегівщини уже найближчим часом, адже
сподівається виграти грант на їх впровадження. Ще однією з його заповітних мрій є відкриття додаткової і важливої експозиції -
Музею вина та виноробства у підвалі палацу графа Габора Бетлена, який нині захаращений і ніким не використовується. "Для цього
я докладу всі свої зусилля, і обіцяю, що через 6 місяців - до наступного фестивалю вина у Берегові відбудеться відкриття першого
подібного музею в Україні!", - впевнено каже Іван Шепа.


Поруч з найбільшою у світі бейсбольною битою

Хоча виявляється, навіть в Америці не все так гладко виходить у музейників. Вони також змушені часом просити гроші у меценатів,
а в кожному залі є скринька для пожертвувань. Адже держава підтримує фінансово тільки обмежену частину музейних закладів, які є
суспільно-важливими. Всі інші існують за допомоги спонсорів, наприклад, потужних компаній. Одна з таких - найбільший виробник
спорядження для бейсболу відкрила музей просто на своєму заводі. Бейсбол - національна гра американців, яка зародилася ще до
початку Громадянської війни (1861-1865 р.) і називався тоді "раундерс". Для того, аби привернути увагу до музею було встановлено
найбільшу у світі бейсбольну біту, висотою як 7-поверховий будинок.
А ще деякі музеї, аби віддячити спонсорів вирішили увіковічити їх імена ... на тротуарній шашці. Завдяки такому винаходу багато
хто вирішив пожертвувати свої гроші для суспільної користі.
"В Америці музеї - на кожному кроці, - каже Іван Шепа. - Це може бути просто якась звичайна майстерня, наприклад, коваля або
чоботаря. Але частину свого робочого місця людина може обладнати зі смаком, повісити декілька фотографій - і міні-музей
готовий. До нього обов’язково навідаються - подивитися, а потім, можливо, і якесь замовлення зроблять. Чому б і у нас не
перейняти цей цікавий досвід?"


Олександр Ворошилов

«Старий Замок «Паланок»

ХайВей