26 червня 2007 року на базі:
• Східного регіонального відділу Центру пам’яткознавства НАН України та УТОПІК,
• Музею археології та етнографії Слобідської України Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна
• Інтернет-журналу «MUSEUM»

у приміщенні Музею археології та етнографії Слобідської України ХНУ імені В. Н. Каразіна (м. Харків, вул. Тринклера, 8) відбулося 9-е засідання “Пам’яткознавчих дискусій”, за темою: «Перспективи збереження археологічної спадщини Харківщини».

Ініціаторами цього засідання стали:
• Українське товариство охорони пам’яток історії та культури (УТОПІК) (Київ)
• Центр пам’яткознавства НАН України та УТОПІК (Київ).

Серед присутніх на дискусіїї були науковці: історики та археологи ХНУ імені В.Н. Каразіна, Харківського історичного музею, ДП ОАСУ «Слобідська археологічна служба», архітектори-реставратори, краєзнавці, журналісти та інші.
Особливо слід зазначити участь в дискусії юристів, що опікуються справами збереження національної спадщини, консалтінгової фірми «Пруденс» (Харків).

«Пам’яткознавчі дискусії» – це цикл тематичних зустрічей фахівців та аматорів пам’яткознавчої справи, присвячених проблемам збереження вітчизняної історико-культурної спадщини.
Питання, що розглядалося на дискусії в Харкові, одне з найболючіших питань збереження історико-культурної спадщини Слобожанщини – це питання збереження археологічної спадщини.
Останнім часом, із-за проблем ігнорування чинного законодавста при проведенні земельних робіт та при проведенні виділів земельних ділянок чи то взагалі завдяки байдужому ставленню громади, - на території Харківщини відбувається знищення унікальних археологічних об’єктів. Як запобігти цьому явищу та про проблеми, пов’язані з комплексом мір по захисту археологічної спадщини, й шлося на цій зустрічі.
Особливо резонансним виявилися факти, пов’язані з порушенням цілостності археологічного культурного шару в Чугуєві. Доречі, з цього приводу порушено кримінальну справу, що ще не дійшла свого завершення.

Всі присутні одностайно висловили думку про необхідність співпраці різних установ у галузі збереження пам’яток археології на Харківщині, про необхідність розробки комплексної програми в області, що дала змогу не тільки ретельно вивчити та при необхідності – зберегти (провести музеєфікацію пам’яток, включити їх до реєстру, тощо).

На цій зустрічі не було представників Укравління культури та туризму Харківської облдержадміністрації, до яких у науковців було багато запитань. Хоча організатори зустрічі неодноразово їх запрошували. Тому участники зустрічі вирішили ознайомити Управління з матеріалами дискусії. Вони мають такоє надію, що Управління прокоментує факти, викладені фахівцями.

Ігнорування державними чиновниками від культури подібних діалогів – не поодинокий випадок. Можливо завдяки саме такому ставленню з боку держави – археологи мають проблеми, які можна було уникнути. Скажімо, я особисто 23.05.2007 р. надала Управлінню культури пакет документів для того, щоб занести в реєстр три пам’ятки в місті Ізюм Харківської області та його околиці. Були надані також і документи з приводу порушення цілосності археологічного об’єкту в Ізюмі, що стали приводом для мого клопотання про порушення кримінальної справи. Вже пройшов місяц, але ніякої відповіді я не маю. Зазначимо, що це є грубе порушення Закону України «Про звернення громадян». Для мене це, як для фахівця-археолога, створює певні незручності в роботі: наприклад, якщо я найближчим часом знову зафіксую порушення цілосності цих пам’яток, то буду змушена знову пояснювати представникам міліції або прокуратури, що саме тут є археологічний шар і що його цілістність порушена. Але ж правоохоронці не зобов’язані розуміти професійні тонкощі археології! Тому мене обов’язково спросять про те, что занесено об’єкт до реєстру? І хоча за чинним законодавством України нововиявлені об’єкти археологічної спадщини мають охоронятися (до вирішення офіційного їх статусу) аналогічно пам’яткам, що вже занесені до реєстру (тобто, тих об’єктів спадщини, чий статус вже офіційно вирішений) – на практиці це створює проблеми та майже унеможливлює захист пам’яток.
То ж виникає закономірне питання: «Чи дійсно Управління культури Харківської облдержадміністрації зацікавлене у збереженні пам’яток археології та тісній співпраці з археологами?». Особисто для мене це питання зараз не знаходить однозначної відповіді.

Стенограма цього засідання буде оприлюднена на Українському пам’яткоохоронному Інтернет-ресурсі «Відлуння віків» та Інтернет-журналі «MUSEUM», а також розповсюджена за електронними адресами наукових, культурно-просвітницьких та навчальних закладів України та діаспори.

Організатор засідання: Тетяна Крупа (науковий співробітник Музею археології та етнографії Слобідської України ХНУ імені В.Н. Каразіна, головний редактор Інтернет-журналу «MUSEUM»).
Загальні питання циклу дискусій: Іван Дивний (Українське товариство охорони пам’яток історії та культури (УТОПІК), координатор Інтернет-ресурсу «Відлуння віків»)

ХайВей