Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України", Президент самопроголошеної, невизнаної козацької республіки "Задунайська Січ", загубленої десь в Румунії

Створюємо князівства під ключ...

Є таке дивне місце в Італії - Князівство Себорга. Знаходиться в Лігурії, недалеко від Французького кордону. Територія - 14 квадратних кілометрів. Населення - біля 2000 жителів. Діє три ресторани, бар, магазини і один банк.

Себорга ніколи не переставала бути князівством. Її історія губиться десь за 954 роком... Вчені вважають Себоргу першою конституційною монархією у світі. Експерти однозначно запевнили, що Князівство не можна вважати частиною Італійської республіки.

Дуже давно, один з аббатів бенедектинців, викупив це місце у графа Гвідо ді Вентімилія разом з титулом принца. Було встановлено особливу форму управління, яка, в принципі, збереглася і донині. Монах Лерино заснував монетний двір та розпочав чеканку монет.

У 1815 році, після Наполеонівських війн, Віденський конгрес пропустив село Себорга у переділі Європи. Так за селом і залишився князівський статус, певна незалежність.

Зрозуміло, територія знаходиться під юрисдикцією італійської влади, але має власні, ніким не оспорені права і привілеї.

Всім заправляє демократично обраний принц Джорджіо 1. Він призначає Раду міністрів, "послів", випускає колекційні марки, валюту старовинного князівства "лугино". Діє Рада з туризму Себорги, яка продає туристичний паспорт, наклейки, прапори, значки, книги, сувеніри...

Розгорнуто кілька інтернет-проектів.

Саме ці родзинки, щороку приманюють тисячі туристів з усього світу. Що дає Князівству і мешканцям, непоганий зиск. Дуже гарно продаються марки. Сувенірні гроші. Паспорти. Ексклюзивні товари з символікою Себорги. Туристичне життя вирує.

Люди просто знають свою історію, люблять рідний край, роблять все, аби село, вибачте, князівство, постійно звучало у світовому просторі, розвивалося, тим самим покращуючи рівень життя громадянам.

А що заважає відродити етнографічно-туристичні князівства у нас? Адже є що відроджувати! За часів Київської Русі, та і у більш пізні часи, на території нинішньої України діяло дуже багато князівств. Міста називати не будемо - вони як широко відомі, так і досі залишаються на периферії суспільної уваги.

Автор цих рядків, волею випадку, вже долучився до створення двох самопроголошених, невизнаних республік. Одна в Румунії - козацька республіка "Задунайська Січ", інша в Росії - пробуємо відродити Кубанську Народну республіку, яка мала автономний статус і прагнула увійти до складу України. Зрозуміло, то були проекти контрпропагандистські. Румунія менше згадує Зміїний і Бесарабію. Росія якось призабула про Крим... Хоча, невизнані утворення почали жити власним життям, постійно привертаючи увагу журналістів, політиків, різноманітних дослідників міжнародних курйозів...

А створення етнографічних князівств у древніх історичних місцях значно пожвавить розвиток внутрішнього та міжнародного туризму, приверне увагу громадськості до багатьох депресивних регіонів, дасть потужний імпульс розвитку приватної ініціативи, народних промислів...

Хто заважає друкувати свої марки? Чеканити монети? Виготовляти туристичні паспорти, продавати князівські титули? Туристи поїдуть! Ми зголодніли за чимось незвично-ексклюзивним. Завжди знайдуться охочі добу-другу пожити князівським життям, походити в одязі тієї епохи, посмакувати народними стравами, погратися зброєю тих часів...

Непогано було б привернути до проекту місцеві музеї, включивши їх до маршруту і створення.

Як не дивно, залучати державні органи не треба. Загублять. Все повинно триматися на приватній ініціативі. Нині можна викуповувати чи брати в оренду руїни древніх замків. Вже беруть. На жаль, фантазії нових власників вистачає лише на готель та ресторан...

А давайте створимо князівство! Вірніше, відродимо. Чого-чого, а князів у всіх регіонах було вдосталь...

Іншими словами, чому б нам не побудувати свої себорги. Чи Монако...

Журнали "Музеї України" і "Нова Січ" готові надати будь-які безкоштовні консультації першим сміливцям.

Створимо князівство під ключ!

ХайВей