DataLife Engine > Представляем музей > Музей витончених мистецтв та старожитностей при Харківському університеті
Музей витончених мистецтв та старожитностей при Харківському університеті27 февраля 2007. Разместил: admin |
|
Скирда В.В.
Музей витончених мистецтв та старожитностей при Харківському університеті. Офіційно Музей витончених мистецтв та старожитностей при Харківському університеті під такою назвою було створено у 30-х роках XIX ст. Та, на думку більшості дослідників, початок його існування можна віднести до перших років діяльності університету. Справа в тому, що Музей витон¬чених мистецтв та старожитностей було створено з колишнього мюнц-кабінету, кабінету рідкостей, кабінету малювання та живопису й архітектурного кабінету(1). Початок художньому зібранню майбутнього музею було покладено засновником Харківського університету В.Н.Каразіним. Наприкінці 1803, або на початку 1804 року, він придбав для університету колекцію естампів академіка Аделунга, яка налічувала 2477 прим.(2) З 1804 року веде свій початок і мюнц-кабінет. Першим його надбанням стала колекція, яка складалася з 20 золотих та 820 срібних монет, подарованих Харківському університету попечителем Харківського учбового округу графом С.І.Потоцьким (3). Колекція мюнц-кабінету значно зросла у лютому 1813 року, коли адмірал П.В.Чічагов надіслав до університету колекцію князів Радзивіллів, в якій налічу¬валося 13 271 прим. медалей та монет (4). Але до кінця 20-х років XIX ст. ко¬лекція мюнц-кабінету не мала систематичного каталогу, на що звертав увагу професор Х.П.Роммель. Перший такий каталог було зроблено завідувачем нього кабінету проф. Даніловичем у 1826-1829 роках (5). До кабінету рідкостей перші речі потрапляють у 1807 році. Це були старожитності, знайдені проф. І.С.Ризьким в Ольвії, стародавні речі, привезені проф. І.Ф.Тимковським із Воронежа та етнографічна колекція, зібрана доктором Лабандом під час навколосвітньої експедиції під керівництвом І.Ф.Крузенштерна (1803-1806 рр.) (6). Та колекція рідкостей поповнювалася дуже повільно, і в 1835 р. налічувала лише 103 експонати (7). У 1835 р. у Харківському університеті було засновано архітектурний кабінет, але перші посібники для нього були придбані лише 1837 р. До речі, й у наступні роки його колекції поповнювалися дуже повільно (8). У 1835 р., у зв'язку зі введенням нового статуту, серед навчально-допоміжних установ університету з'являється нова обов'язкова установа - Му¬зей витончених мистецтв та старожитностей. Але керівництво Харківського університету спромоглося докласти зусиль до його організації лише у 1837 р. (9). Колекції музею протягом його існування постійно зростали переважно за рахунок пожертвувань. Особливо колекції музею поповнилися завдяки дару І.Є.Бецького та проведенню археологічних розкопок під час підготовки до XII археологічного з'їзду (10). Гордістю Музею витончених мистецтв та старожитностей Харківського університету, окрім його колекцій, була бібліотека. З лютого 1861 р. як му¬зей, так і бібліотека, були відкритими не лише для студентів та викладачів університету, а й для сторонніх осіб (11). Та, починаючи з 1859 р. й до кінця свого існування, музей відчував недостатність приміщень для розміщення своїх колекцій (12). На жаль, за перші роки радянської влади і особливо у період громадянської війни, основна частина колекції Музею витончених мистецтв та старо¬житностей Харківського університету безслідно зникла (13). У значно меншій мірі постраждала археологічна колекція музею, але й зараз, як багато років тому, Музей археології та етнографії Слобідської України, що існуює при Харківському національному університеті, відчуває гостру нестачу примі¬щень для розташування і опрацювання своїх колекцій. Література. 1. Редин Е.К. Музей изящных искусств и древностей императорского Харьковс¬кого университета(1805-1905). - Харьков, 1904. - С.1; ДанилевичВ.Е. Музей изящных искусств и древностей// Ученое общество и учебно-вспомогательные учреждения Харь¬ковского университета (1805-1905). - Харьков, 1912. - С. 52. 2. Данилевич В.Е. Указ. соч. - С. 58; Багалей Д.И. Опыт истории Харьковского университета: (по неизданным материалам). - Харьков, 1894. - Т. 1. - С. 137-141. 3. Редин Е.К. Указ. соч. - С. 8. 4. Шерцль Р.И. Нумизматический кабинет // Ученое общество и учебно-вспомога¬тельные учреждения Харьковского университета (1805-1905). - Харьков, 1912. - С. 70. 5. Там само. - С.72; Роммель Д.Х. Пять лет из истории Харьковского университе¬та: Воспоминания профессора Роммеля о своем времени, о Харькове и Харьковском университете (1785-1815). - Харьков, 1868. - С. 57; Фойгт К. Историко-статистические записки в императорском Харьковском университете и его заведениях, от основания университета до 1859 года. - Харьков, 1859. - С. 43. 6. Багалей Д.И. Указ. соч. - С. 441442; ЛавревскийН. Из первоначальной исто¬рии Харьковского университета // ЖМНП. - СПб., 1869. - Ч. 145. - С. 245. 7. Багалей Д.И. Опыт истории Харьковского университета (по неизданным мате¬риалам). - Харьков, 1904. - Т. 2. - С. 451. 8. Данилевич В.Е. Указ. соч. - С. 54. 9. Там само. 10. Редин Е.К. Указ. соч. - С.50; Его же. И.Е.Бецкий и музей изящных искусств и древностей Харьковского университета. - Харьков, 1901. - 23 с. 11. Данилевич В.Е. Указ. соч. - С.63-66. 12. Редин Е.К. Музей изящных искусств и древностей... - С 50,63; Данилевич В.Ё. Указ. соч.-С.56-57; Багалей Д.И., Сумцов Н.Ф., Бузескул В.П. Краткий очерк истории Харьковского университета за первые сто лет его существования (1805-1905). - Харь¬ков, 1906. - С. 299; Краткий отчет о состоянии и деятельности Харьковского универси-1С1-а, читанный в торжественном собрании университета 17 января 1877 г. профес. Л.Владимировым//Записки императорского Харьковского университета 1877 года. - Харьков, 1877. -Т. 1.- С. 47. 13. Зайцев Б.П., Латышева В.А. Археологический музей Харьковского универси¬тета // Вестник ХГУ. - Харьков, 1992. -№ 362. - Вып. 25: История. - С. 105. Скирда В.В. Музей изящных искусств и древностей при Харьковском университете. Официально Музей изящных искусств и древностей при Харьковском университете под таким названием было создано в 30-х гг. XIX в. Но, по мнению большинства исследователей, начало его существования можно отнести к первым годам деятельности университета. |